Написала 1-2.
А було так, що в цьому році ми святкуватимем 20 річчя знайомства з чоловіком, але у кожного був свій шлях до 2001 року. А там ми зійшлись, і в 2002 думали одружуватись. Потім посварились і вирішили подумати. і перенесли плани на 2003. ну і в цей рік до нас постукав малюк...чоловік в "срочному порядку" тягнув мене під вінець 
Оскільки ми були дуууже дорослими людьми, то так - стиль життя з малюком надзвичайно відрізнявся від стилю життя "до". Ми постійно носились. Робота-відрядження -подорожі-гульки. А тепер такі сімейні, що аж смішно
@lenka,
Дуже мені сподобались твої слова!!!
І справді, коли усвідомлюєш, що час іде тааак швидко, і що ще чуть-чуть і він скаже "мама, не лезьте в мою личную жизнь", то стає зрозуміло, чому треба ловити за хвіст і насолоджуватись цими деньками з немовлятками і карапузами.
У мене був дуже щасливий рік, коли я звільнилась з роботи, щоб побути зі Стю до 2-х років.
А стосунки з чоловіком штормились, але витримали. І якщо будемо ще розмножуватись, то тепер впевнена, що ми спокійно і з честю (та і з радістю) переживем.
Самостійними ми почуваєм себе вже тепер - малого можна вже всюди брати з собою, та і бубусі стоять за ним в черзі так, що ми на вихідних за ним деколи скучаєм.
